Здоров’єзберігаючі технології на уроках біології, хімії та основ здоров’я.

         В XІХ столітті в німецьких аристократичних сім’ях дівчаток прив’язували за косички до спинки стільця. Так батьки дбали про осанку юних фройляйн. В царській Росії, щоб хлопчики мали гарну осанку в воєнних ліцеях вони мали кожен день деякий час стояти рівно біля стіни, а вихованок в Смольному змушували рівно ходити з книжкою на голові та й ще так, щоб вона не впала. До речі вставати коли входить вчитель в клас та під час відповіді було запроваджено не з мето, щоб учень показував свою повагу до вчителя, але й для того, щоб він міг випрямитись, розім’ятись. А що робити в наш час? Ведучі вчені всього світу вважають, що у 68% випускників шкіл з’являються захворювання опоно – рухового апарату, а в 70% - близькозорість (дані із статті д.м.н. А.Б. Сителя).

         Сколіоз і порушення осанки це найбільш поширене захворювання опоно – рухового апарату у дітей та підлітків. Ці захворювання являються початком виникнення багатьох захворювань в дитинстві та впливають на стан здоров’я в дорослому віці. По останнім даним, число дітей з порушеннями осанки досягає 30 – 60%, а сколіоз 10 – 15%.

         Перш за все давайте з’ясуємо причини погіршення стану здоров’я людини взагалі та встановимо який відсоток припадає на кожен фактор, що впливає на погіршення стану здоров’я людей.

         На стан погіршення стану здоров’я людини впливають слідуючі фактори:

1. спадковий фактор;
2. негативний вплив оточуючого середовища;
3. неправильне відношення дорослих до свого здоров’я та здоров’я дітей, тобто ведення неправильного способу життя.

Саме поняття «спосіб життя» включає:

• харчування;
• фізичну активність;
• відношення до шкідливих звичок;
• психологічний мікроклімат;
• відповідальність за збереження свого здоров’я та здоров’я дітей.

Вчені встановили, що здоров’я людини залежить:

«Турбота про здоров’я дитини – це не просто комплекс санітарно – гігієнічних норм і правил…

І не зведення вимог до режиму, харчуванню, відпочинку. Це перш за все турбота про гармонічний повноту всіх фізичних і духовних сил, і вінцем цієї гармонії являється радість творчості.»

                            В. А. Сухомлинський

         В умовах сучасної природної і соціально – економічної ситуації проблема здоров’я дітей набуває глобальний характер. Здоров’я дітей катастрофічно падає і ми повинні поставити питання: «Що для нас важливіше – їх фізичний стан чи навчання?». І ще А. Шопенгауер сказав: «Здоров’я до того перевищує всі блага, що здоровий жебрак щасливіший хворого короля».

         Що ж відбувається в нашій школі сьогодні? По даним Мінздраву України на сьогодні кожен п’ятий школяр має хронічну патологію, а в половини відмічаються функціональні відхилення. Але ж успішність навчання в школі визначається рівнем стану здоров’я, з яким дитина пришла в школу, в перший клас. Результати медоглядів невтішні, бо вони говорять про те, що здоровими можна вважати лише 20 -25% першокласників. В останніх же є самі різні порушення стану здоров’я.

         Наряду з негативними соціальними і екологічними факторами в якості причини визнається і негативний вплив школи на здоров’я дітей.

         Аналіз «шкільних хвороб» привів лікарів до висновку про незадовільну організацію навчання, що приводить до порушення стану здоров’я. до цих недоліків освіти відносять:

• недостатню освітленість кабінетів;
• погану провітрюваність класів;
• неправильна форма та розміри шкільних столів;
• перевантаження  навчальними предметами.

В числі важливих причин неблагополуччя здоров’я учнів необхідно назвати слідуючі:

• стресогенні технології проведення уроків і оцінка знань учнів;
• недостатня фізична активність учнів, що приводить до гіподинамії та іншим захворюванням школярів;
• перевантаження навчальних програм та через мірна інтенсифікація навчального процесу, яка визиває в учнів перевтомлення і стрес;
• неможливість більшості вчителів в умовах сучасної організації навчально – виховного процесу реалізовувати індивідуальний підхід до учнів із врахуванням психологічних, фізіологічних особливостей і стану здоров’я.

Таким чином, кожному вчителю необхідно розуміти, що присутній на уроці учень може бути не здоровим.

Основною метою в руслі педагогіки здоров’я повинно стати формування здоров’єзберігаючого навчального простору, що відповідає медичному і педагогічному принципу: «Не нашкодь!».

         Але здоров’я так же заразне, як і хвороба. «Заразити здоров’ям» - ось мета нашої роботи. А постійна турбота про охорону здоров’я школярів може і повинна набути характеру закону, що буде визначати дії педагогів.

         Враховуючи вище сказане, ми повинні в своїй роботі придержуватись здоров’єзберігаючої організації навчально – виховного процесу.

1. Навчально – виховний процес повинен носити творчий характер.

Включення дитини в творчий процес та пошук розв’язків задач допомагає не тільки розвивати здібності, але й знижує поріг перевтомлення. Це можна досягти використанням:

• ігрових ситуацій на уроках, різни форм уроків(КВН, вікторин, ігор);
• невеликих літературних сценок;
• рухливих ігор на перервах;
• наочності;
• фантазування;
• цікавих і захоплюючих вправ;
• творчих домашніх завдань (наприклад: скласти задачу, намалювати ілюстрацію, скласти схему, придумати загадку). При цьому обсяг домашніх завдань і його складність повинно бути обов’язково рівним можливостям учня).

Досвід показує, якщо дитина не справилась з домашнім завданням декілька раз, то в нього пропадає цікавість до даного предмета. Тому слід пропонувати дітям тільки ті завдання з якими вони можуть успішно справитись.

ІІ.      У учнів особливо чутливою є нервова система, тому на уроках обов’язково потрібно:

1. Почергово змінювати види навчальної діяльності:

1. опитування учнів;
2. письмо;
3. слухання;
4. розповідь;
5. розгляд навчальних посібників;
6. відповіді на питання;
7. розв’язування задач.

2. Під час уроку в якості зворотного зв’язку та оцінки відповідей однокласників включати елементи гри:

1. хлопки в долоні;
2. підняття рук;
3. сигнальні карточки різних кольорів.

3. Використовувати різні методи, що сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження самих учнів:

1. метод вільного вибору(бесіда, вибір дії, вибір способу дії);
2. активні методи(навчання дією, обговорювання в групах, учень як дослідник);
3. методи,які направлені на самопізнання, самовираження, саморозвиток(інтелекту, емоцій, уяви, самооцінки, тощо).

Все це знімає втомливу загрузку, пов’язану з необхідністю підтримувати робочу позу.

ІІІ.     Важливе значення має емоціональний клімат на уроках:

1. «Хороший сміх дарує здоров’є».
2. Мажорність уроку.
3. Емоціональна мотивація на початку уроку.
4. Створення ситуації успіху.

ІV.    Створення екологічного простору:

1. Провітрювання приміщень.
2. Озеленення кабінетів.
3. Освітлення кабінетів.

Недостатня рухова активність – одна з причин зниження адаптаційних ресурсів організму дитини, так як фізкультхвилинку впливають на діяльність мозку, активізують серцево – судинну та дихальну системи, покращують кровопостачання внутрішніх органів, працездатність нервової системи.

Практика показала,що шкільні патології – це захворювання, які починають проявлятись, ще в шк льні роки. Тому нам вчителям потрібно якомога більше приділяти уваги збереженню здоров’я дітей. В першу чергу – це правильна організація навчального процесу: врахування динаміки працездатності дітей під час уроку, навчального дня, тижня:

• Фаза включення в роботу понеділок, кожного дня 1 – ий урок, на кожному уроці мінімально 3 хвилини;
• Фаза оптимальної працездатності вівторок – середа, 2, 3 –ій урок, 10 -15 хвилин на кожному уроці мінімально;
• Фаза втомлюваності четвер, 4 – ий урок, 2 – 3 хвилини;
• Активний відпочинок;
• Зовсім втомився – п’ятниця, 5 – урок.
• Непрацездатний – в суботу.

Недостатня рухова активність – одна з причин зниження адаптаційних ресурсів організму дитини, так як фізкультхвилинку впливають на діяльність мозку, активізують сердцево – судинну та дихальну системи, покращують кровопостачання внутрішніх органів, працездатність нервової системи.

ТОМУ ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ НА УРОКАХ МАЮТЬ ПРИЙОМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОРУШЕННЯ ЗОРУ, ОСАНКИ, СКОЛІОЗУ ТА РОЗУМОВОЇ СТОМЛЮВАНОСТІ.

Попередження порушення зору:

1. Гімнастика для очей.
2. Розподіл матеріалу в просторі кабінеті(наприклад: на стінах класу повішені таблички зі словами і діти повинні їх знайти по встановленому порядку, час від часу таблички потрібно міняти місцями і значеннями).
3. Використання крейди жовтого кольору, так як встановлено, що поєднання жовтого із зеленим або чорним кольором менше стомлює око.

Більшу частину часу дитина проводить в школі за партою і його незміцнілий скелет піддається великим загрузкам. Зняти напругу с м’язів спини допомагають прийоми попередження порушень опорно – рухового апарата:

1. Фізкультхвилинки.

1. розслаблення кістей рук;
2. масаж пальців перед письмом;
3. дихальна гімнастика, яка підвищує збудливість корі півкуль головного мозку і активізує дітей на уроках;
4. попередження стомлення очей.

2. «Ростемо біля дошки»: це як правило завдання типу «Встав потрібну букву, цифру», «Допиши слово», «Впиши відповідь», які являються короткочасними, але розміщені на такій висоті, щоб дитина виконувала його майже на носочках, з метою розправити хребет.
3. Давно відомо, що похвала дітей, які правильно сидять за партою дає набагато кращий результат, ніж зауваження тим дітям, які сутуляться.

Навантаження на нервову систему завжди відображаються на фізичному здоров’ї. попередити це можна завдяки прийомам зняття розумової стомлюваності:

1. Релаксаційні паузи (включаються звуки природи, або інша музика, діти сідають якомога зручніше, і пропонується згадати приємні миті життя, або просто помріяти).
2. Такі паузи можна проводити і без музики, або відволікти учнів якоюсь цікавою невеличкою історією, казкою, повчальною пригодою.
3. При підготовці до уроку його потрібно спланувати так, щоб можна було рівномірно розподілити навантаження на ліву і праву півкулю мозку рівномірно, тобто забезпечити зміну видів діяльності (наприклад, урок по біології  описуємо, якийсь біологічний об’єкт його будову, обговорюємо своє відношення до нього (працює права півкуля), а потім складаємо план дослідження цього об’єкта та виконуємо лабораторну роботу (працює ліва півкуля).
4. Дуже важливе значення має психологічна установка перед уроком на роботу:

• Давайте посміхнемось один одному.
• Сядьте тихо, зручно, закрийте очі, опустіть голову на груди.

І під тиху заспокійливу мелодію діти повторяють за вчителем:

• Я в школі на уроці.
• Зараз я почну навчатись.
• Я радію цьому.
• Увага моя зростає.
• Я як розвідник все відмічу.
• Пам’ять моя міцна.
• Голова мислить ясно.
• Я хочу навчатись.
• Я дуже хочу навчатись.
• Я готовий до роботи.
• Я працюю.

Завдяки таким прийомам можна зберегти здоров’я дітей , їхню осанку, попередити захворювання хребта, зберегти зір,нервову систему і здоров’є вцілому якомога в більшій мірі та допомогти дитині адаптуватись в навчальному та соціальному просторі, розкрити свої творчі здібності, а вчителю ефективно поводити профілактика асоціальної поведінки.

Критерієм успішного використання

Література

1. Голобородько Г. П. Формування поняття здорового способу життя в учнів основної школи. Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди,1997.- 17 с.
2. Лапаєнко С. В. Формування ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя. Ін-т проблем виховання АПН України — К.,2000.- 18 с.
3. Свириденко С. О. Формування здорового способу життя молодших школярів у позакласній виховній роботі. Ін-т проблем виховання АПН Ураїни- К.,1998.- 16 с.
4. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи. О.Яременко, О.Балакірєва, О.Вакуленко та ін. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000 с.
5. Здоровий спосіб життя — практичні поради. Юрій Петюк. The Epoch Times Україна
6. Здоровье и здоровый образ жизни. И. И. Никберг (рос.)
7. Головаха Є. І., Паніна Н. В. Соціальне самопочуття населення України / Українське суспільство на порозі третього тисячоліття / Під ред. М. О. Шульги. — К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. — С. 398–409.
8. Литвин-Кіндратюк С. Д., Кіндратюк Б. Д. Народознавство та організація здорового способу життя школярів / АПН України; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ: Плай, 1997.- 279 с.
9. Петрик О. І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів.- Львів: Світ, 1993.- 119 с.;
10. Регіональна програма патріотичного виховання учнівської молоді, розвитку духовності, утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування здорового способу життя / Волинська обл. держ. адм. управління освіти/ Н. Н. Ариванюк (авт. і упоряд.).- Луцьк, 2000.- 39 с.
11. Здоровий спосіб життя. В. Р. Шухатовіч. Енциклопедія соціології (рос.)
12. HSE Health Promotion Website from the Health Service Executive, Republic of Ireland (англ.)
13. Міхеєнко О. І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров`я людини"Університетська книга, 2009. — 400 с. ISBN 978-966-680-434-4​​​